Вечеря, закопана на світанку

Біля невеликого озера, вкритого парою, Поллі знайшла ряд великих горщиків поруч із глибокими ямами в чорній землі. Кухар у товстому фартуху опускав на мотузці запечатаний горщик у кожну яму. Поллі сіла поруч подивитися, бо їй було цікаво, що варто готувати в ямі в землі.

Кожен горщик був повний м'яса, ковбаси, капусти й овочів. Ями нагріває знизу вулкан, приблизно так само гаряче, як окріп. Вогонь тут не використовують зовсім. Тепло йде тільки з глибини, крізь тріщини, обкладені кам'яними кільцями ще давно.

Кухар показав Поллі, переважно руками, що горщики лишаються в землі шість чи сім годин. Поки люди чекають, вони йдуть до озера або в містечко. Потім вони повертаються, щоб викопати свою вечерю.

Коли перший горщик дістали, вгору піднялася густа пара, і запах готового м'яса наповнив повітря. Поллі не лишилася їсти, але дивилася, як кухар несе горщик, гордий стравою, яку зварила гора.