Останні два сади Європи

На зеленому схилі над узбережжям рядами росли чайні кущі, що спускалися до моря. Вони виглядали майже такими рівними, як на малюнку. Поллі сіла на кам'яний мур і задивилася. Це одне з лише двох місць у Європі, де досі вирощують чай, і єдине, куди можна приїхати подивитися.

Господарство почалося у тисяча вісімсот вісімдесят третьому році. До того острів вирощував апельсини, але хвороба вбила апельсинові дерева. Господарям потрібно було щось нове для вулканічного ґрунту, тож вони привезли чайні кущі і старі англійські машини. І кущі, і машини працюють досі, тому це найстаріше чайне господарство Європи.

Усередині маленької фабрики залізні машини, старші за сто років, досі скручують і сушать листя. Робітники й досі збирають наймолодше листя руками, бо саме воно дає найкращий чай. Тут не використовують пестицидів: цього правила господарі дотримуються від самого початку.

Поллі пройшлася теплим рядом чайних кущів. Листя пахло травою після дощу. П'ять поколінь господарів доглядали цей схил, один врожай за раз.