Як комп'ютер учать говорити по-китовому

Глибоко в океані кашалоти клацають одне до одного візерунками, що звучать майже механічно, швидкими чергами, які дослідники називають кодами. Десятиліттями ці клацання вважали шумом. Тепер великий міжнародний проєкт береться за значно амбітніше завдання: навчити штучний інтелект знаходити в них структуру, а може, і зміст.

Команда записує тисячі годин китового клацання підводними мікрофонами й роботизованими датчиками, а потім згодовує ці дані моделям машинного навчання, які спершу створювали для перекладу між людськими мовами без словника. Перші результати натякають, що коди кашалотів можуть складатися з маленьких будівельних блоків так само, як людські слова складаються зі звуків, а деякі клацання ледь помітно змінюються залежно від контексту, майже як інтонація.

Ніхто поки що не заявляє про повний словник китової мови. Але вперше в дослідників є справжня гіпотеза, яку можна перевірити: десь усередині цих клацань живе справжня структура, і вона чекає на правильний метод.