One Crater, Two Colors

From high above the interior, Polly looked down into a single enormous crater, more than twenty-two thousand years old and wide enough to hold a small town, two lakes, and several farms inside its rim. A thin strip of land crossed the middle, and on either side of it the water was a completely different color, one lake a deep blue, the other a vivid green, as if someone had poured two different oceans into the same bowl.

З великої висоти над серцем острова Поллі дивилася вниз, в один величезний кратер, старший за двадцять дві тисячі років і достатньо широкий, щоб умістити всередині свого обода містечко, два озера і кілька ферм. Посередині його перетинала вузька смуга землі, і обабіч неї вода була зовсім різного кольору: одне озеро глибоко синє, друге яскраво зелене, ніби хтось налив у одну чашу два різні океани.

The two lakes are not really separate. A narrow channel under the land bridge connects them, so the water itself is one body. What changes is everything around it. The blue lake is deeper and simply reflects the open sky, while the green lake sits closer to plant-covered slopes and tiny algae, both of which tint its water a rich green instead.

Ці два озера насправді не окремі. Вузький канал під земляним перешийком з'єднує їх, тож сама вода є одним цілим. Змінюється все навколо неї. Синє озеро глибше і просто відбиває відкрите небо, тоді як зелене лежить ближче до вкритих рослинністю схилів і крихітних водоростей, а вони обидва забарвлюють його воду в насичену зелень.

Polly flew low along the land bridge that splits the two colors, close enough to see fishing boats resting on one shore and grazing cattle on the low hills above the other. Thick fog rolled in off the ocean and settled inside the crater rim, hiding first the green lake, then the blue, until only the bridge between them stayed visible.

Поллі пролетіла низько вздовж смуги землі, що розділяє два кольори, достатньо близько, щоб побачити рибальські човни, які спочивали біля одного берега, і худобу, що паслася на низьких пагорбах над іншим. Густий туман накотився з океану й осів усередині обода кратера, ховаючи спершу зелене озеро, потім синє, доки видимою лишилася тільки смуга між ними.

She perched on the old stone wall of a lookout point and waited for the fog to lift again, in no hurry at all. When it finally thinned, both lakes reappeared at once, blue and green, exactly where she had left them.

Вона сіла на старий кам'яний мур оглядового майданчика й чекала, доки туман знову підніметься, зовсім не поспішаючи. Коли він нарешті порідшав, обидва озера з'явилися одночасно, синє і зелене, точно там, де вона їх залишила.