Поля білої води

Поллі полетіла на південь уздовж берега. Біля маленької річки земля була рівна. Біля моря були сотні мілких басейнів. Кожен басейн блищав, як дзеркало. Це соляні поля Сечовлє. Люди роблять тут сіль понад сімсот років.

Polly flew south along the coast. By a small river, the land was flat. There were hundreds of shallow pools by the sea. Each pool shone like a mirror. These are the salt pans of Sečovlje. People have made salt here for more than seven hundred years.

Морська вода приходить у басейни. Усе літо сонце забирає воду. Сіль залишається. Поллі зайшла в басейн. Вода була тепла й солона.

Sea water comes into the pools. All summer the sun takes the water away. The salt stays. Polly walked into a pool. The water was warm and salty.

Робітники рухали водою довгі дерев'яні граблі. Біла сіль збиралася в маленькі гірки. Вони працюють руками, як колись давно.

The salt workers pushed long wooden rakes through the water. The white salt made small hills. They work by hand, like long ago.

Робітник показав їй дно басейну. Воно було темне й гладке, як шкіра. Воно тримає бруд унизу, і сіль залишається білою.

A worker showed her the floor of the pool. It was dark and smooth, like skin. It keeps the mud down, so the salt stays white.