Коло і ранковий пором

Кільце Бродгар стоїть на вузькій смузі землі між двома озерами. Камені стоять колом близько ста чотирьох метрів завширшки. Навколо в суцільній скелі вирубали рів. Його звели від чотирьох до чотирьох з половиною тисяч років тому. Воно входить до об'єкта світової спадщини.

Колись каменів було близько шістдесяти. Зараз стоять тридцять шість. Проміжки належать до форми не менше, ніж самі камені. Поллі обійшла кільце ззовні, з вересом до колін і зі світлом, що лягало пласко на воду. Ніщо тут не влаштовано для відвідувача.

А тоді почалася звичайна морока від'їзду. У портовій конторі за стійкою сидів баклан. "О котрій годині відходить пором?" запитала Поллі. "Скільки це коштує?" Вона дивилася на друкований аркуш разом із ним. "Я хотіла б купити квиток, будь ласка."

"Скільки триває переправа?" запитала вона наостанок. Вона сховала квиток. Уранці пором вийшов повз той самий низький мис, і острови один за одним опускалися за ним.