Polly at the Market

Berta kept her promise. At nine in the morning she was already knocking at the green door, basket in paw, and they walked together to the square where the Saturday market opens. The street smelled of oranges and fresh bread. "Good morning!" Polly called out at the first stall, and the whole row of awnings seemed to answer at once.

Берта дотримує слова. О дев'ятій ранку вона вже стукає в зелені двері, кошик у лапі, і до площі, де щосуботи відкривається ринок, вони йдуть разом. Вулиця пахне апельсинами і свіжим хлібом. «Доброго ранку!» лунає біля першого прилавка, і весь ряд навісів наче відповідає водночас.

At the fruit stall a goat in a striped apron was stacking apples into a perfect pyramid. Polly pointed at something green and spiky. "What is this? I have never seen this fruit." The goat laughed, cut a thin slice, and held it out. That is how Polly learned that in this neighborhood you taste first and decide later. "I want two apples and one of those, to try it."

На фруктовому прилавку коза в смугастому фартуху складає яблука в ідеальну піраміду. Полі показує на щось зелене й колюче. «Що це? Такий фрукт бачу вперше.» Коза сміється, відрізає тонку скибочку і простягає. Так Полі дізнається, що в цьому кварталі спершу куштують, а вирішують потім. «Мені два яблука і одне ось це, скуштувати.»

"How much is it all together?" The goat named a price, Berta nodded that it was fair, and Polly counted out the coins one by one, proud of every single number. "A bag, please. I have to carry everything home." On the walk back, with the bag swinging under one wing, Polly decided that the market would be a Saturday habit. Some lessons taste better than they sound.

«Скільки все разом?» Коза називає ціну, Берта киває, що ціна чесна, і монети лягають у долоню одна за одною, і кожне число звучить із гордістю. «Пакет, будь ласка. Мені все це нести додому.» Дорогою назад, із пакетом, що гойдається під крилом, Полі вирішує: ринок стане суботньою звичкою. Є уроки, які на смак кращі, ніж на слух.